МИЛУТИНОВИЧ (Милутиновип) Сима

МИЛУТИ́НОВИЧ (Милутиновип) Сима

• МИЛУТИНОВИЧ (Милутиновип) Сима

(псевд. — Сарайлія; З.Х 1791, Сараєво — 30.XII 1847, Белград)

- серб. поет, драматург, історик, фольклорист. Закін. гімназію в м. Сремські Карловці. Учасник серб. повстань 1809 — 13 і 1815. Був вчителем чорногор. поета і держ. діяча П. Негоша. Один з представників серб. романтизму. Осн. твір — поема "Сербіянка" (1826) — своєрідна хроніка серб. нац.-визв. руху поч. 19 ст., значне місце в якій належить рос. темі. Автор істор. драм "Гордість чорногорська" (1835), "Трагедія Обилич" (1837), праць "Історія Чорногорії від початку до нових часів" (1835) та "Історія Сербії від початку 1813 до кінця 1815" (1837). Збирав фольклор (кн. "Пісні чорногорські і герцеговинські", 1833 — 37). 1847 відвідав Україну, був в Одесі, Миколаєві, Харкові. Мав тісні зв'язки з І. Срезневським та О. Бодянським, який надсилав М. твори Т. Шевченка, праці про Україну.

■ Літ.: Степович А. Очерки истории сербохорватской литературы. К., 1899; Гольберг М. Сима Милутиновић Capaјлија и руска кјњижевност. В кн.: Прилози проучаван у српскоруских књижевних веза: Прва половина XIX века. Нови Сад, 1980; Доронина Р. Ф. Основные тенденции развития сербской литературы эпохи национального возрождения. В кн.: Развитие литературы в эпоху формирования наций в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. Романтизм. М., 1983.

М. Я. Гольберг.