МИСИК Василь Олександрович

МИ́СИК Василь Олександрович

• МИСИК Василь Олександрович

[псевд. — В. Норд; 11 (24).VII 1907, с. Новопавлівка, тепер Межівського р-ну Дніпроп. обл. — 3.III 1983, Харків]

- укр. письменник, перекладач. Навч. у Харків. ун-ті. Закін. 1933 Харків. технікум сходознавства. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Член Спілки сел. письменників "Плуг", літ. орг-цій Пролітфронт, Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. Перша зб. віршів — "Трави" (1927). В наступні роки вийшли збірки "Блакитний міст" (1929), "Чотири вітри". (1930), "Будівники", "Турксиб" (обидві — 1933), книги нарисів про будівництво в Серед. Азії "Казахстанська магістраль" і "Тисячі кілометрів" (обидві — 1931). Осн. теми поезії М. — трудові будні людей, роботящі руки селянина, краса природи. Тодішня критика відзначала спорідненість творчості М. і П. Тичини (він свого часу ввів М. у літ. середовище), зокрема, вказувала на такі її риси, як масштабність і епічність худож. світобачення і, водночас, заглиблення в повсякденне буття людини.

Після тривалої перерви (1934 був незаконно репресований, реабілітований 1956) М. виступив з поет. книжками "Борозни" (1962), "Верховіття" (1963), "Чорнотроп" (1966), "Біля криниці" (1967), "Берег" (1972) та ін. У творах М. цього періоду помітно посилення гуманіст., загальнолюдських мотивів, розширення істор. контексту тем і образів, медитативність, органіч. близькість з нар. епосом (поеми "Хата", "Дівчинка йде по землі", "Біля брами", "Гетьманівна"). Поезія М. 60 — 70-х pp., відбиваючи назрілі тенденції духовного розвитку суспільства, мала широкий відгук у критиці й серед читачів. М. звертався і до жанру оповідання (збірки "Галаганів сон", 1930; "Брянський ліс", 1978).

Вагома перекладацька спадщина М. — з рос., білорус., груз., а особливо західноєвроп. та сх. поезії. Серед перекладів — твори О. Пушкіна, Дж. Байрона, В. Шекспіра, Дж. Мільтона, У. Уодсворта, П. Шеллі, Лонгфелло, Дж. Кітса, Т. Гуда, У. Уїтмена, Дж. Уоллеса, Й. В. Гете, Й. Х. Ф. Гельдерліна, Дю Белле, П. Ж. Беранже, Ж. Превера, Р. Тагора, Сааді, Дакікі, Джамі, Нізамі, Махтумкулі, Ібн-Сіни (Авіценни) та ін. Окр. книжками у перекл. М. видані твори Р. Бернса ("Пісні та поеми", 1932), Рудакі ("Вибране", 1962), Омара Хайяма ("Рубаї", 1965), Дж. Кітса ("Поезії", 1968), Гафіза ("Лірика", 1971), Фірдоусі ("З Шах-Наме", 1975). Перекладацька діяльність М. відзначена 1977 премією ім. М. Т. Рильського. Ряд творів письменника перекл. рос., білорус., чес., болг., словац. та ін. мовами.

♦ Тв.: Вибране. К., 1958; Твори, т. 1 — 2. К., 1983; Серед сонячної повені. К., 1987; Захід і Схід. К., 1990; 3 листування В. Мисика з Т. Масенком. "Прапор", 1991, № 7.

■ Літ.: Корсунська Б. Василь Мисик. В кн.: Письменники Радянської України, в. 9. К., 1979; Драч І. Прекрасне слово від серця. В кн.: Драч І. Духовний меч. К., 1983; Шугай О. "Неосяжне осягти". "Дніпро", 1985, № 10; Хитрук О. Василь Мисик. К., 1987; Лупій О. Ще одна барва української поезії. В кн.: Мисик В. Серед сонячної повені. К., 1987; Шугай О. "І тихим голосом своїм...". "Дніпро", 1987, № 7; Шугай О. Арешт. Нове до біографії Василя Мисика. "Літературна Україна", 1991, 8 серпня.

В. П. Іванисенко.