1. Українська літературна енциклопедія

МОВОЗНАВСТВО

МОВОЗНА́ВСТВО

• "МОВОЗНАВСТВО"

- наук.-теор. журнал, орган Відділення л-ри, мови і мистецтвознавства АН України. Видається з 1967 у Києві б разів на рік. Його попередником було неперіод. видання "Мовознавство" — наук. записки Ін-ту мовознавства АН України, які виходили у Києві протягом 1934 — 61. У журналі висвітлюються питання заг. мовознавства (походження мови, мова і мислення, мова і суспільство, мова і культура, міжмовні контакти), укр. мовознавства, російського мовознавства (культура російської мови в україномовному оточенні, мова рос. письменників), слов'ян., роман., герм., балт. (зіставно-типологічні дослідження), тюрк., фіно-угор. мовознавства та ін. Багато уваги приділяється мові худож. л-ри, розвиткові укр. літ. мови, сьогочасному мовно-літ. процесові (мова класиків, сучасних письменників, питання художнього перекладу та ін.) тощо.

В. М. Русанівський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовознавство — мовозна́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мовознавство — -а, с. Наука про мову, її суспільні функції, загальні особливості, конкретні прояви її структури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мовознавство — МОВОЗНА́ВСТВО, а, с. Наука про мову, її суспільні функції, загальні особливості, конкретні прояви її структури. Українці здавна любили філологію і кохались у мовознавстві. Словник української мови у 20 томах
  4. мовознавство — Наука, що вивчає будову, функції та розвиток мови; 2 гол. напрямки: історично-порівняльне та порівняльно-функціональне (типологічне); у сучасному м. виділяють 3 осн. теоретичні розділи: м. традиційне, структурне, генеративне. Універсальний словник-енциклопедія
  5. мовознавство — МОВОЗНА́ВСТВО, ЛІНГВІ́СТИКА. Українці здавна любили філологію і кохались у мовознавстві (І. Огієнко); Математична лінгвістика — суто сучасний напрям мовознавства (з журналу). Словник синонімів української мови
  6. мовознавство — Мовозна́вство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мовознавство — МОВОЗНА́ВСТВО, а, с. Наука про мову, її суспільні функції, загальні особливості, конкретні прояви її структури. Питання мовознавства нині стоять в центрі уваги широких кіл радянської громадськості (Літ. газ. Словник української мови в 11 томах