МОЛЬЄР

МОЛЬЄ́Р

• МОЛЬЄР

(Molière; справж. — Жан Батіст Поклен; 15.I 1622, Париж — 17.II 1673, там же)

- франц. драматург, актор. Закін. 1639 Клермонський колеж. З 1643 до кін. життя був актором, ставив п'єси. Світогляд і творчі принципи М. — правдивість і наслідування природи — формувалися під впливом матеріаліст. філософії П. Гассенді та раціоналіст. естетики. У вірш. комедії "Навіжений, або Все не в лад" (пост. 1655, вид. 1663) персонаж Маскаріль відкрив галерею образів винахідливих, енергійних, дотепних слуг, які визначають заг. атмосферу дії багатьох інших комедій М. Високі етич. норми, уявлення М. про гуманіст. принципи виховання, природні права людини на свободу, гідність і щастя лягли в основу комедій "Школа чоловіків" (пост. і вид. 1661) і "Школа жінок" (пост. 1662, вид. 1663). П'єси "Тартюф" (пост. 1664, вид. 1669), "Дон Жуан, або Кам'яний гість" (пост. 1665, вид. 1683), "Мізантроп" (пост. 1666, вид. 1667) спрямовані проти феод.-аристокр. пережитків, чванства, егоїзму, лицемірства, аморальності. Центр. персонажі цих комедій — Тартюф, Дон Жуан і Альцест — свідчать про те, що М. створював характери багатопланові і динамічні. Сатир. зображення консерват. буржуазії та її вад — пожадливості, убозтва думок і почуттів — характерне для п'єс ост. періоду творчості ("Жорж Данден", "Скупий", обидві — пост. 1668, вид. 1669; "Міщанин-шляхтич", пост. 1670, вид. 1671; "Витівки Скапена", пост. і вид. 1671, та ін.). М. надав комедійним жанрам новатор. рис, створив новий жанр "високої комедії", насиченої реальними життєвими конфліктами. В театрі М. був здійснений синтез народного за своїми джерелами сміху і гуманіст. ідеалів. Його демокр. орієнтація виявилася у широкому зверненні до нар. мови й мудрості, у зображенні нар. характерів. Окр. твори М. переклали В. Самійленко, І. Стешенко, М. Рильський, М. Кресан-Тобілевич та ін. П'єсу "Жорж Данден" переробив 1909 під назвою "Хоть з мосту в воду головою" М. Кропивницький. Комедії "Тартюф", "Скупий", "Міщанин-шляхтич", "Витівки Скапена", "Хворий, та й годі", "Кумедні манірниці", "Лікар не по своїй волі" ставилися в укр. театрах.

Тв.: Укр. перекл. — Тартюф. К., 1917; Все не в лад. Х., 1924; Ото. ревнощі! (Зганарель). Х., 1924; Любовна досада. Х., 1924; Вибрані комедії. [X.J, 1930; Мізантроп. К — Одеса, 1936; Скупий. К., 1953; Лікар не по своїй волі. "Всесвіт", 1978, № 4; Комедії. К., 1981; Рос. перекл. — Полное собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1965 — 67; Комедии. М., 1983.

Літ.: Мокульский С. Мольер. М., 1936; Модестова Н. Творчість Мольєра. В кн.: Мольєр Ж.-Б. Комедії. К., 1958; Бояджиев Г. Мольер на советской сцене. М., 1971; Булгаков М. Жизнь господина де Мольєра. М., 1980; Бордонов Ж. Мольер. М., 1983; Вороний М. Мольер. В кн.: Вороний М. Твори. К., 1989.

Л. А. Єремеєв.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мольєр — Мольє́р прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. Мольєр — (псевдонім Жан-Батиста Поклена), 1622-73, найвідоміший франц. комедіограф, актор; комедії (Мізантроп, Скупий, Вчені жінки, Дон Жуан) подають критичний образ тогочасного суспільства, а водночас незрівнянну галерею одвічних людських типажів. Універсальний словник-енциклопедія
  3. Мольєр — Мольє́р, -ра, -рові (фр. письм. Moliere) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)