МОНІК (Maunick) Едуар

МОНІ́К (Maunick) Едуар

• МОНІК (Maunick) Едуар

(справжнє ім'я — Жозеф Марк Деві; 23.ІХ 1931, о. Маврикій)

- маврикійський поет, перекладач і громадський діяч, член Академії Малларме. Пише франц. і англ. мовами. Закінчив учительський коледж у Порт-Луї. З 1958 живе у Франції. Завідував відділом у секторі культури ЮНЕСКО. Автор збірок "Чужий до снігу" (1964), "Суть вигнання" (1965), "Мандела, живий і мертвий" (1987) та ін., осн. теми яких — братерство народів різних рас і континентів, їхня боротьба проти апартеїду й колоніалізму, за нац. і соціальне визволення. 1986 у Львові брав участь у Міжнар. симпозіумі ЮНЕСКО "І. Франко і світова культура", 1989 у Києві — в урочистостях з нагоди 175-річчя від дня народження Т. Шевченка. Окр. вірші М. переклали В. Коптілов, Вс. Ткаченко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Поезія Африки. К., 1983; Вірші для Тараса. "Літературна Україна", 1989, 18 травня; Рос. перекл. — [Вірші]. В кн.: Поэзия Африки. М., 1973.

Ю. М. Кочубей, В. І. Ткаченко.