МОНТАЛЕ (Montale) Еудженіо

МОНТА́ЛЕ (Montale) Еудженіо

• МОНТАЛЕ (Montale) Еудженіо

(12.Х 1896, Генуя — 12.IX 1981, Мілан)

- італ. поет, перекладач. Один з представників герметизму. Учасник Руху Опору. У зб. віршів "Панцир каракатиці" (1925) передав настрої смутку, тривоги, траг. передчуття. Повністю відмовившись від традиц. метрики італ. вірша, М. вдається до дисгармонії, дисонансів, у нього відсутні логіч. переходи між рядками (збірки "Дім митника та інші вірші", 1932; "Випадковості", 1939). В роки 2-ї світ. війни особливого звучання у віршах М. набула гуманіст. тематика (зб. "Фіністерре", 1943). У зб. "„Буря" та інші вірші" (1956) відбилися емоц. переживання М. Наближеними до реального життя є вірші зб. "Сатура" (1972). Збірки "Щоденник 71-го та 1972-го" (1973) і "Зошит за чотири роки" (1977) засвідчили постійність М. у пошуках глибинної муз. основи слова; нетрадиц. засобів худож. вираження. Перекладав твори англ., амер. та ісп. письменників. Виступав як літ. і муз. критик. Лауреат Нобел. премії (1975). Окр. вірші М. переклали О. Пахльовська, Ю. Педан.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. "Всесвіт", 1984; № 8; [Вірші]. "Жовтень", 1985, № 2; Рос. перекл. — [Вірші]. В кн.: Итальянская лирика. XX век. М., 1968.

■ Літ.: Педан Ю. Поезія Еудженіо Монтале. "Всесвіт", 1984, № 8; Пахльовська О. Моральний імператив поета. "Жовтень", 1985, № 2.

І. В. Корунець.