МОНТВІЛА Вітаутас

МОНТВІ́ЛА Вітаутас

• МОНТВІЛА Вітаутас

(4.II 1902, Чикаго, США — 19.VII 1941, Каунас)

- лит. поет. З 1906 жив у Литві. Навч. 1922 — 24 у Маріямпольській, а 1925 — 26 — в Кедайняйській учит. семінаріях, з 1928 — у Каунаському ун-ті. В 1929 — 30 був ув'язнений за антифашистську діяльність. Розстріляний гітлерівцями під Каунасом. М. — автор поеми "Гімназистка і поет" (1928), збірок "Ночі без нічлігу" (1933), "На широку землю" (1940). У повоєнний час вийшли збірки "Поезія" (1945), "Постріл вірша" (1961), "По сонячній стежці" (1963), "Вільна пісня" (1964) та ін. У ранніх творах М. викривав бурж. дійсність. Для віршів 30-х pp. характерні експресивність, іноді гостросатир. інтонації, революц. спрямування. М. належать також збірка "Оповідання" (вид. 1951) і вірші для дітей (зб. "Вогні", вид. 1973). Окр. поезії М. переклав С. Литвин.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Литовська радянська поезія. К., 1985; Рос. перекл. — Избранное. Вильнюс, 1952; Избранное. М., 1956; Свет ваш не погас. М., 1959; Стихи. М., 1962; Ночи без ночлега. М., 1982.

■ Літ.: Озеров Л. Витаутас Монтвила. "Дружба народов", 1956, № 7; Огнев В. Ф. Легенда о Монтвиле. М., 1975; Кубілюс В. Сучасна поезія Литви. В кн.: Литовська радянська поезія. К., 1985.

Т. І. Пушкаренко.