МОРОЗ Валентин Леонідович

МОРО́З Валентин Леонідович

• МОРОЗ Валентин Леонідович

(31.I 1938, Кіровоград)

- укр. поет. Закін. 1960 Одес. ун-т. Працював у пресі, вид-ві "Маяк", Одес. літ. музеї, на Одес. обл. радіо. Виступає в галузі суб'єктивно-психол., філос. лірики, в жанрах вірша-балади, сонета, розробляючи теми призначення людини, її взаємин зі світом, з природою, відповідальності за долю планети. Автор збірок "Говоріть, колоски, говоріть" (1962), "Ми — земля" (1967), "Дерево на обрії" (1969), "Білий-білий світ" (1971), "Тінь дощу" (1975), "Крило трави" (1978), "Крізь пам'ять" (1982), "У ритмі сонця" (1986), "Осінній сад" (1990, премія ім. П. Г. Тичини, 1993). Перекладає з російської, авар., болг. л-р. Окр. вірші М. перекладено рос., груз., узб., болг., угор. мовами.

♦ Тв.: Земле моя — доле моя. К., 1984; Поезії. К., 1988.

■ Літ.: Прісовський Є. Межі людської тривоги. "Вітчизна", 1970, № 6; Осадчук П. Слово на обрії молодості. В кн.: Осадчук П. Поезія — молодість душі. К., 1989.

Є. М. Прісовський.