МУССІНАК (Moussinac) Леон

МУССІНА́К (Moussinac) Леон

• МУССІНАК (Moussinac) Леон

(19.I 1890, с. Міжен, деп. Йонна — 10.III 1964, Париж)

- франц. письменник, кіно- і театрознавець. Закін. Париз. ун-т. У 1921 — 32 — зав. відділом кіно в газ. "L'Humanité" ("Людство"). Учасник Руху Опору. 1940 був ув'язнений, перебував у петенівському концтаборі Нюрс, де створив автобіогр. кн. "Пліт „Медузи". Щоденник політ. в'язня. 1940 — 41" (опубл. 1945). Автор поет. збірок "Розв'язаний шарф" (1920) і "Нечисті вірші" (1945). М. належать соціальні романи з життя інтелігенції ("Стрімголов", 1931; "Нотатки Е. Ж. Кудерка. Соляні статуї", 1947), робітництва ("Заборонена демонстрація", 1935) і селянства ("Шан-де-Мое", 1945), а також сатир. антибурж. трагіфарс "Батько Липень" (1927, у співавт. з П. Вайяном-Кутюр'є). Видав низку книжок з історії і теорії кіно- і театр. мист-ва. У ст. "До найвищого в житті" (1956), написаній з приводу смерті О. Довженка, назвав його найвидатнішим майстром укр. кіно. Окр. твори М. переклали М. Терещенко та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Стрімголов. Х., 1935; Біржа. В кн.: Сузір'я французької поезії, т. 2. К., 1971; Рос. перекл. — Избранное. М., 1981.   ■ Літ.: Наркирьер Ф. С. Французское Сопротивление. Прозаики и драматурги. В кн.: Литература антифашистского Сопротивления в странах Европы. 1939 — 1945. М., 1972; Наркирьер Ф. На плоту "Медузы". О Леоне и Жанне Муссинак. В кн.: Наркирьер Ф. От Роллана до Моруа. М., 1990.В. І. Ткаченко.