МХІТАР ГОШ

МХІТА́Р ГОШ

• МХІТАР ГОШ

(20-і pp. 12 ст., Гандзак, тепер м. Гянджа, Азербайджан — 1213, монастир Нор-Гетік, тепер на тер. с. Гошаванк Іджеванського р-ну, Вірменія)

- вірм. мислитель, байкар, громад. діяч. Злання здобув у відомих вчених Вірменії, мав звання вардапета (вченого монаха). Написав 190 байок, сюжети яких іноді брав з усної нар. творчості (зб. "Байки", вид. 1790). У них відображені життя й побут вірмен, соціальна нерівність, славиться чесність, працелюбство, висміюються людські вади. Створив перший "Вірменський судебник" (1184, вид. 1880); ним користувалися також у вірм. колоніях, зокрема у Львові, Кам'янці-Подільському, в Криму. У "Вірменському судебнику", як і в байках, М. Г. намагався упорядкувати відносини між різними верствами населення (законодавчими і морально-етич. засобами). Поет. переспіви ряду байок М. Г. здійснив П. Ключина.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Ключина П. Сила землі. Х., 1971; Рос. перекл. — Армянский судебник. Ереван, 1954; Басни средневековой Армении. М. — Л., 1956.

■ Літ.: Марр Н. Сборники притч Вардана, ч. 1. СПБ, 1899; Орбели И. Басни средневековой Армении. В кн.: Орбели И. Избранные труды, т. 1. М., 1968.

Г. Г. Амірян.