Малавійська література

Малаві́йська література

• Малавійська література

- л-ра народів Малаві. Розвивається англ. мовою. Зародилася в 30-і pp. 20 ст. Помітним явищем літ. життя стали книжки просвітит. спрямування "Людина Африки" (1934) та "Історія народу ачева" (1937) С. Нтари, "Наша родина" Е. В. Чафулуміри (1942). Вони містять відомості з історії малав. народів, белетризовані біографії афр. вождів, зводи правил, повчань тощо. Після проголошення незалежності Малаві (1964) освоюються нові теми, жанри. Поширення набули, передусім, роман і повість. Панораму малав. життя напередодні здобуття незалежності подано в романі "Нелегка справа" О. Качінгве (1966). В романі "Наречена без викупу" Д. Рубадірі (1967) порушено проблеми міжетн. взаємин, політ. нестабільності в Африці. Певною мірою автобіографічними є романи Л. Каїри "Я старатимусь!" (1966, про мандри Африкою) і "Невиразні тіні" (1968, про афр. село колон. часів); реалістично відтв. він сучас. афр. дійсність, життя молодої нац. інтелігенції в романах "Джінгала" (1969) і "Державні службовці" (1971). З віршами виступають Д. Рубадірі (разом з Д. Куком упорядкував зб. "Поезія Східної Африки", 1971), Д. Мапандже (зб. "Хамелеони і боги", 1981), К. Мваліліно та ін. Розвивається драматургія (п'єса "Приходь на чай" Д. Рубадірі, 1965). Окр. вірші Д. Рубадірі переклали В. Кухалашвілі, Вс. Ткаченко і С. Ткаченко (опубл. в антології "Поезія Африки". К., 1983).

Літ.: Суровцев Е. Я. О просветительском характере литератур Восточной Африки. В кн.: Взаимосвязи африканских литератур и литератур мира. М., 1975; Суровцев Е. Я. Литературы Кении, Уганды, Малави. В кн.: Литературы Африки. М., 1979; Вавилов В. Н., Суровиев Е. Я. Литературы Восточной Африки в 60 — 70-е годы. В кн.: Развитие л-ры в независимых странах Африки (60 — 70-е годы XX в.). М., 1980.

С. І. Ткаченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me