НАЄНКО Михайло Кузьмич

НАЄ́НКО Михайло Кузьмич

• НАЄНКО Михайло Кузьмич

(21.XI 1938, с. Гуляйполе, тепер Катеринопіл. р-ну Черкас. обл.)

- укр. літературознавець, доктор філол. наук з 1989, професор з 1991. Закін. 1966 Київ. ун-т. З 1966 викладав у Київ. муз. уч-щі ім. Р. Глієра; працював у журн. "Знання та праця" (1970 — 74), "Українська мова і література в школі" (1974 — 79). З 1979 — в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН України, з 1989 — провід. наук. співробітник ін-ту і зав. кафедрою теорії л-ри Київ. ун-ту, а з 1992 — декан філол. ф-ту ун-ту. Вивчає питання історії і теорії укр. л-ри, зокрема жанрово-стильові особливості творчості О. Довженка, Ю. Яновського, О. Гончара та ін. Автор книжок "Жовтневі крила новелістики" (1980), "Краса вірності" (1981), "П'ятиліття українського роману" (1985), "Романтичний епос" (1988), "Григорій Косинка" (1989), "Одержимість" (1990), "Наука і кон'юнктура" (1993).

■ Літ.: Дончик В. Історія й сучасність новелістики. "Дніпро", 1980, № 11; Яворівський В. Прекрасна доля. "Літературна Україна", 1981, 3 квітня; Панченко В. Поиски ядра. "Вопросы литературы", 1982, № 6; Мельничук Б. [Рец. на кн.: Наєнко М. К. Романтичний епос. К., 1988]. "Радянське літературознавство", 1988, № 10.

В. П. Лета.