НАЗАРЕНКО Юрій (Георгій) Іванович

НАЗА́РЕНКО Юрій (Георгій) Іванович

• НАЗАРЕНКО Юрій (Георгій) Іванович

[12 (25).V 1904, м. Конотоп, тепер Сум. обл. 21.I 1991, Київ]

- укр. перекладач, літературознавець. Закін. 1933 Вінн. ін-т соціального виховання і 1939 — Київ. пед. ін-т. Викладав зарубіж. л-ру у Вінн., Черніг. та Бухарському пед. ін-тах, у Київ. ун-ті, працював у пресі. Переклав з нім. мови — драми "Підступність і кохання" Ф. Шіллера (1955), "Перед заходом сонця" Г. Гауптмана (1956); з франц. — романи "П'єретта Амабль" Р. Ф. Вайяна (1956), "П'ятнадцятирічний капітан" Ж. Берна (1957), "Чорним по білому" Е. Пармелен (1961, у співавт.), п'єси "Марія Тюдор" В. Гюго (пост. 1955, опубл. 1985), "Полковник Фостер визнає себе винним" Р. Ф. Вайяна (1953), працю "Історія війни козаків проти Польщі..." П. Шевальє (1960); з польс. — п'єсу "Такі часи" Є. Юрандота (1956), ряд оповідань Е. Ожешко; з чес. — окр. оповідання Я. Неруди; з рос. — п'єсу "Армія миру" Я. Апушкіна (1952), повість "Бориско, я та невидимка" Ю. Томіна (1965); з білорус. — п'єси "З народом" (1950), "Співають жайворонки" (1951), "Люди та дияволи" (1958) К. Крапиви, драм. поему "Щастя поета" В. Вітки (1953), окр. твори Янки Бриля, спогади О. Слєсаренка, білорус. нар. казки; з латис. — п'єсу "Слово жінкам" Е. Заліте (1952); з лит. — п'єсу "Співають півні" Ю. Балтушиса (1954), ряд оповідань Ю. Жемайте, П. Цвірки та ін. Опубл. у періодиці немало статей, оглядів і заміток про укр. л-ру та її зв'язки з світовим письменством.

■ Літ.: Шабатин П. Юрієві Назаренку — 85. "Літературна Україна", 1989, 8 червня.

Б. В. Хоменко.