НАЙПОЛ Відья

НА́ЙПОЛ Відья

• НАЙПОЛ Відья, Нейпол (Naipaul)

(повне ім'я — Відьягар Сураджпрасад; 17.VIII 1932, Тринідад)

- тринідад. письменник. З 1950 живе в Англії. Закін. 1954 Оксфорд. ун-т. У творах Н. показано розпад традиц. сусп. структур і складний процес становлення нової нац. спільноти в етнічно й реліг. строкатих кол. колоніях: романи "Мігель-стріт" (1959, укр. перекл. Р. Доценка), "Будинок для добродія Бісваса" (1961), "У підвішеному стані" (1971), "Партизани" (1974), "Вигин річки" (1979) та ін., повість "Вибори в Елвірі" (1958), збірки повістей і оповідань "Прапор над островом" (1967), "Втрата Ельдорадо" (1969), "У вільній країні" (1971). Серед його героїв переважають люди, вибиті з узвичаєної життєвої колії, часто диваки й неприкаяні, змальовані з доброзичливим гумором, а також усілякі політ. й церк. демагоги, для яких Н. не шкодує іронії та сарказму. Враження від багатьох подорожей лягли в основу книжок Н. "Індія — поранена цивілізація" (1977), "Повернення Єви Перон" (1980, про Аргентину), "Поворот на Південь" (1989, про США) тощо.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Мігель-стріт. "Всесвіт", 1983, № 2; Рос. перекл. — Повести и рассказы. М., 1984.

■ Літ.: Доценко Р. На шляху з минулого в майбутнє. "Всесвіт", 1983, № 2.

Р. І. Доценко.