НЕГРУЦІ (Negruzzi) Константін, Костаке

НЕГРУ́ЦІ (Negruzzi) Константін, Костаке

• НЕГРУЦІ (Negruzzi) Константін, Костаке

[жовтень 1808, с. Тріфешті Век Ясського пов., тепер Румунія — 25.VIII (6.ІХ) 1868, там же]

- молд. та рум. письменник, перекладач, член Рум. академії з 1867. Один з фундаторів і керівників Нац. театру в Яссах. 1821 — 23 перебував у Бессараб.ї, де познайомився з О. Пушкіним. У повістях "Зоє" (1837), "Скачки" (1840) помітний вплив романтизму. За твори демокр. і ліберального спрямування (ст. "Вандалізм", 1838, повість "Тодеріке", 1844) зазнав переслідувань. Істор. повість "Александру Лепушняну" (1840) — перший значний твір молд. й рум. реаліст. прози. Писав також п'єси, вірші (поема "Апродул Пуріче", 1837, тощо), досліджував молд. фольклор. Перекладав твори В. Гюго та рос. письменників.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Избранное. Кишинев, 1973.

С. В. Семчинський.