НЕМЕТ (Németh) Ласло

НЕ́МЕТ (Németh) Ласло

• НЕМЕТ (Németh) Ласло

(18. IV 1901, м. Надьбаня, тепер м. Бая-Маре, Румунія — 3.III 1975, Будапешт)

- угор. письменник, перекладач. Закін. 1924 Будапешт. ун-т. У 30-х pp. став одним з ідеологів руху "народних письменників", які передусім цікавились життям селян. У романі "Жалоба" (1936) показав згубний вплив дрібнобурж. моралі на непересічну особистість. Уявлення Н. про "якісну революцію", "третій шлях" розвитку містять соціально-психол. роман "Провина" (1936, укр. перекл. Е. Жежерун) та романи автобіогр. циклу "Остання спроба" (1937 — 41). У центрі роману "Відраза" (1947) — сильна особистість, яка виступає проти приниження людської гідності. Високим моральним потенціалом відзначається гол. герой. роману "Естер Егете" (1956). Своєрід. дзеркалом моральних позицій автора, який прагне любов'ю освітити шлях "хворому людству", є роман "Милосердя" (1965). Н. — автор понад 30 драм. творів, що становлять цикли "Історичні драми" та "Соціальні драми". В істор. драмах "Сечені" (1946), "Ян Гус" (1948), "Галілей" (1953), "Смерть Ганді" (1963) зобразив видатні постаті угор. та світ. історії. Перекладав твори рос. та ін. письменників.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Провина. К., 1987; Рос. перекл. — Галилей. М., 1958; Эстер Эгете. М., 1978; Траур. — Вина. М., 1982; Милосердие. М., 1988.

■ Літ.: Белади М. Ласло Немет. В кн.: Этюды о Венгрии, т. 1. Будапешт, 1966; Мегела І. П. Ласло Немет — романіст. В кн.: Індивідуальність письменника і літературний процес. К., 1977; Мегела І. До питання російсько-угорських літературних зв'язків. (Лев Толстой и Ласло Немет). "Слов'янське літературознавство і фольклористика", 1978, в. 13.

І. П. Мегела.