НЕМИРОВИЧ Іван Олексійович

НЕМИРО́ВИЧ Іван Олексійович

• НЕМИРОВИЧ Іван Олексійович

(20. II 1928, Дніпропетровськ — 17. VI 1986, Київ)

- укр. письменник. Закін. 1965 ф-т журналістики Київ. ун-ту. Був артистом Держ. засл. капели бандуристів України, працював у вид-ві "Радянський письменник" (з 1991 — "Український письменник"), журн. "Перець". Автор поет. збірок лірики та гумору "По шляхах-дорогах" (1956), "Дзвени, бандуро!" (1960), "Від щирого серця" (1983) та ін. Сатира й гумор Н. жанрово розмаїті: письменник звертається до фейлетону, рецензії, жарту, пародії, монологу тощо — збірки "Як Комар морякував" (1967), "Карапет під бубон" (1977), "Каліфи на годину" (1984) та ін. В романі "На білому коні" (1979), повісті "Березневе моє свято" (увійшла до однойм. зб. повістей і оповідань, 1983) відтв. життя акторів. Дітям адресував збірки віршів "Цілюща вода" (1964), "Грім — вірний друг" (1979) та ін. Написав біогр.-докум. книжки "Олександр Білаш" (1979), "Взяв би я бандуру. Оповіді про сучасних кобзарів-бандуристів" (1986). Упорядник зб. сатири й гумору "Веселим пером" (1973).

♦ Тв.: Одісея Роберта Кендюка. К., 1987.

■ Літ.: П'янов В. Людина багатогранного обдаровання. В кн.: Немирович І. Гумористичне та ліричне. К., 1988.

В. В. Громова.