НЕРІС Саломея

НЕ́РІС Саломея

• НЕРІС Саломея

(справж. прізв. — Бачинскайте-Бучене)

[4 (17). XI 1904, с. Кіршай, Вілкавішкського повіту — 7. VII 1945, Москва, похов. у Каунасі]

- лит. поетеса, нар. поет Литви з 1954 (посм.). Закін. 1928 Каунас. ун-т. Учителювала. З 1941 — в евакуації (Москва, Пенза, Уфа), з 1944 — в Каунасі. В перших збірках "Рано-вранці" (1927), "Сліди на піску" (1931) домінує романт. світосприймання дійсності; зб. "По ламкій кризі" (1935) пройнята мотивами самопожертви в ім'я щастя людей, у зб. "Демядисом зацвіту" (1938) і циклі віршів "Дикі яблуні" (1939 — 40) поетеса прагне осмислити сенс буття, тему життя і смерті. Поеми "Егле — королева вужів", "Сирітка" (обидві — 1940) написані за фольклор. мотивами, "Шлях більшовика" і "Чотири" (1940 — 41) — про революц. події в Литві. Збірки "Оспівуй, серце, життя!" (1943), "Соловей не може не співати" (1945) — про переживання лірич. героя, відірваного від батьківщини. Н. витворила своєрідний ліризм, який і досі впливає на розвиток лит. поезії. Лауреат Держ. премії СРСР (1947). Окр. твори Н. переклали П. Тичина, Л. Первомайський, В. Бичко, М. Терещенко, І. Муратов та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Поезії. К., 1950; Могутні імена. К., 1952; Соловей не може не співати. В кн.: Сузір'я, в. 22. К., 1985; Рос. перекл. — У родника. Вильнюс, 1967; Лирика. М., 1971; Ветер новых дней. М., 1979; Сестра голубая — Вилия. М., 1987; Соловей не петь не может. Вильнюс, 1988.

■ Літ.: Ростовайте Т. Поэтесса литовского народа Саломея Нерис. М., 1957.

Д. Митайте.