автор
а́втор
• автор
[лат. au(c)tor — засновник, творець, письменник]
- особа, що написала даний твір. Поняття авторства в історії л-ри виникло з переходом від фольклорно-колективної творчості до індивідуальної і змінювалося в різні періоди розвитку л-ри у зв'язку з неоднаковими вимогами щодо співвідношення творчої самобутності і використання традиційних, канонічних зразків. Проблему А. досліджують і в плані вивчення структури худож. тексту, розглядаючи А. (чи "образ А.") як оповідача, носія худож. викладу, як суб'єкта, що визначає стильову єдність твору (див. Образ автора в літературному творі). З'ясування авторства всіх відомих творів є одним із завдань літературознавства (див. Атрибуція, Текстологія). В юридич. плані відношення А. до твору регулюється авторським правом.
■ Літ.: Виноградов В. В. Проблема авторства и теория стилей. М., 1961; Проблема автора в художественной литературе, в. 1 — 4. Воронеж, 1967 — 72.
М. П. Бондар.
Значення в інших словниках
- автор — а́втор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- автор — (лат. аu(с)tor — створювач) творець тексту, промови, наукового дослідження тощо. Словник стилістичних термінів
- автор — (твору) творець, ур. сотворитель; (винаходу) винахідник, (проекту) проектувальник; (словника) укладач, упорядник; (поезій) поет, зн. віршомаз; (прози) письменник, зн. писака. Словник синонімів Караванського
- автор — [аўтор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, кл. -реи, мн. -ри, -тоур'іў два авторие Орфоепічний словник української мови
- автор — (від лат. au(c)tor — творець) — людина, що створює літературний, музичний, науковий, художній або інший твір. А. музичного твору — композитор, А. літературного тексту — поет. Словник-довідник музичних термінів
- автор — -а, ч. Той, хто написав будь-яку працю, твір, лист і т. ін. або розробив якийсь план, проект і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- автор — А́ВТОР, а, ч. Той, хто написав працю, твір, лист і т. ін. або розробив якийсь план, проект і т. ін. Він .. догадався, хто був автор чудової поезії (І. Словник української мови у 20 томах
- автор — а́втор (від лат. autor – письменник) творець художнього або публіцистичного твору, наукового дослідження, проекту, винаходу тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- автор — А́втор, -ра, -рові; автори́ і -рі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- автор — А́ВТОР, а, ч. Той, хто написав будь-яку працю, твір, лист і т. ін. або розробив якийсь план, проект і т. ін. Він.. догадався, хто був автор чудової поезії (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- автор — рос. автор (латин. autor — письменник) — особа, творчою працею якої створено твір (науковий, економічний, архітектурний, мистецький), здійснено наукове відкриття чи дослідження. Eкономічна енциклопедія
- автор — Автор, -ра м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного. К. Іов. Передм. X. Словник української мови Грінченка