амебейна композиція

амебе́йна композиція

• амебейна композиція

(від грец. 'αμοιβαιος — перемінний)

- особливий вид паралелізму в побудові поетичного твору, обидві теми якого викладаються почергово. Змістовий, внутр. паралелізм підкреслюється синтаксичним паралелізмом, анафорою, повторами і перегуками композиційно значимих частин тексту. А. к. можна подати схемою A1 — B1 — A2 — B2 — A3 — B3..., де A і B позначають теми, а цифрові індекси — етапи послідовного їх розвитку. А. к. широко застосовується в нар. пісні (напр., "А ми просо сіяли"). З нар. творчості цей засіб перейшов у книжну поезію, де А. к. набрала більш складної форми, допускаючи на місці буквальних повторень перегук частин за змістом, напр.:

Фіалки сліпий продає:   "Візьміть хоч за хліба кавалок!.."   Ах, серце розбите моє   Теж повне пахучих фіалок.   Вони не почули благань,   Не кинули хліба сліпому...   О серце розквітле, зів'янь:   Фіалок не треба нікому!..

(О. Олесь).

Композиція цього вірша побудована на паралельному розвитку двох мотивів — це тема фіалок, що їх продає сліпий, і тема розбитого поетового серця, "повного квітучих фіалок".

■ Літ.: Жирмунский В. Композиция лирических стихотворений. В кн.: Жирмунский В. Теория стиха. Л., 1975; Дей О. І. Поетика української народної пісні. К., 1978.

М. П. Бондар.