апокопа

апоко́па

• апокопа

(грец. 'αποκοπή — відсікання)

- опущення в кінці слова одного або кількох звуків без шкоди для його значення. В поезії А. здебільшого зумовлена віршовим розміром (ритмом): "Степів ранкова тиш і міста пізній гомін..." (Л. Первомайський) або римою: "Примерзла, опустилася латать" (М. Вінграновський). Автор ужив у віршовому рядку апокоповане слово "латать" (латаття) як риму до "летять". Див. також Синкопа, Еліпс.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апокопа — (від гр. apokope — відсікання) скорочення слів у результаті випускання звуків (розм. мо замість може). Словник стилістичних термінів
  2. апокопа — -и, ж. 1》 Відкидання одного чи кількох звуків у кінці слова (напр., "мо" замість "може"). 2》 Утворення нових слів за допомогою скорочення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. апокопа — апо́копа (від грец. αποκοπή – відсікання) 1. Відпадання одного або кількох звуків у кінці слова (напр., «мо» замість «може»). 2. Утворення нових слів шляхом скорочення. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. апокопа — рос. апокопа (грец. apokope-відсікання) — 1. Відпадання одного або кількох звуків у кінці слова (напр., "мо" замість "може"). 2. Утворення нових слів шляхом скорочення. Eкономічна енциклопедія