атонування

атонува́ння

• атонування

(від грец. 'άτονος — розслаблений; ненаголошений)

- в метричному стопному вірші послаблення або втрата наголосу в слові, яке посідає другорядне місце у фразі. Внаслідок А. посилюється акцентність сусіднього слова, напр.:

Чути навіть, як незримий цвіт   Біло опада із вишні.

(Б. Олійник).

Тут атонується слово "як", натомість посилюється наголос у слові "незримий". Атонованими називають також односкладові слова (переважно службові частини мови), які творять акцентну спільність із сусіднім словом: "А хвилі на той бік ідуть та ревуть" (Т. Шевченко).