бібліографія літературна

бібліогра́фія літературна

• бібліографія літературна

, бібліографія художньої літератури і літературознавства — галузь бібліогр. діяльності, завданням якої є виявлення і опис, відбір і наук. систематизація інформації про твори худож. л-ри, публікацій з питань теорії, історії л-ри, літ. критики та забезпечення нею різних за фахом, освітою, ін. ознаками груп читачів. Б. л. є важливим елементом осн. допоміжної дисципліни науки про л-ру — літературознавчого джерелознавства. За цільовим та читацьким призначенням розрізняють бібліогр. посібники різних видів: наук.дрпоміжні, рекомендаційні (окремі різновиди цих посібників розраховані на спеціалістівпрактиків — учителів л-ри, лекторів, студентів-філологів тощо); видавничо-книготорговельні, що інформують про вихід з друку і надходження у продаж нових видань худож. творів та літературознавчих праць. За змістом наук.-допоміжні та рекомендаційно-бібліогр. посібники поділяють на: персональні (публікації творів одного письменника або літературознавця та л-ри про нього); проблемно-тематичні (публікації худож. творів та критико-літературознавчих матеріалів, пов'язаних з певною історико-літ. темою, проблемою, жанром, літ. напрямом, стилем та ін.); загальні (відбивають матеріали, що належать до літ. процесу в цілому або до певної країни, групи країн, періоду тощо). Різновидами заг. бібліогр. покажчиків є бібліогр. та біобібліогр. (див. Біобібліографія) словники письменників, краєзнавчі посібники, в яких забібліографовано матеріали, так чи інакше пов'язані з літ. життям певного регіону; покажчики змісту літ.-худож. та літературознавчих періодичних видань. Окремим типом бібліогр. й учбово-методичного посібника для студентів та аспірантів є персональні й тематичні семінарії.

У бібліогр. джерелах читача орієнтує бібліографія бібліографії (Всесоюзна книжкова палата з 1946 випускає щорічники "Библиография советской библиографии").

Б. л. в Росії зародилася ще у 18 ст. В галузі Б. л. працювали Є. Болховітінов, В. Анастасевич, В. Межов, С. Пономарьов, С. Венгеров, А. Мезьєр, М. Рубакін, С. Балухатий, П. Владимиров, М. Піксанов, М. Мацуєв та ін. Початок розвитку укр. Б. л. як самостійної галузі бібліогр. діяльності пов'язаний із становленням нової укр. л-ри. Першими бібліогр. публікаціями були надрукований М. Шашкевичем в альм. "Русалка Дністровая" перелік творів укр. письменників, фольклорних збірок, критико-бібліогр. огляд публікацій укр. нар. пісень та фольклористичних досліджень у "Литературных прибавлениях к „Русскому инвалиду" на 1837 год". Тривалий час Б. л. була невіддільна від заг. бібліографії, історії письменства і книги, літературознавства і критики.

Відомості про укр. видання і про укр. письменників зустрічаються у бібліогр. покажчиках, опубл. рос. бібліографами. У 50 — 60-і pp. 19 ст. у зв'язку з пожвавленням національно-культур. діяльності на Україні, активізацією досліджень з історії, мови, фольклору, л-ри, етнографії укр. народу посилюється інтерес до бібліогр. діяльності, з'являються персональні покажчики, присвячені життю і творчості Г. Сковороди, Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ'яненка та ін. укр. письменників, перші спроби регулярної поточної інформації про нові явища укр. л-ри (річні критико-бібліогр. огляди М. Максимовича, М. Костомарова, 1. Вагилевича, О. Лазаревського, П. Єфименка, І. Франка, М. Комарова). Важливу роль у розвитку укр. Б. л. 19 ст. відіграли журнали "Основа", "Молот", "Житє і слово", "Народ", "Літературно-науковий вістник", а також альм. "Рада" та ін., де рос. та укр. бібліографи друкували бібліогр. матеріали з укр. л-ри. В розвиток укр. Б. л. значний внесок зробили І. Франко, М. Павлик, І. Левицький, Б. Грінченко, С. Пономарьов та ін. Подією в історії укр. дожовтневої Б. л. були покажчики М. Комарова "Бібліографічний покажчик нової української літератури" (1883), "Т. Г. Шевченко в літературі та мистецтві" (1903), "Українська драматургія" (1906), фундаментальні праці І. Левицького "Галицько-руська бібліографія XIX століття" (т. 1 — 2, 1888 — 1895) та "Українська бібліографія Австро-Угорщини за роки 1887 — 1900" (т. 1 — 3, 1909 — 1911). У галузі рекомендаційної бібліографії працювала Х. Д. Алчевська. В рад. час згідно з ленінським декретом "Про передачу бібліографічної справи в РРФСР Народному Комісаріату освіти" (1920) Б. л. набула держ. значення. Велику роль відіграли постанова ЦК ВКП(б) "Про літературну критику і бібліографію" (1940), парт. документи щодо поліпшення бібліотечно-бібліогр. справи в країні (1934, 1959, 1974). З'явилася велика кількість бібліогр. публікацій, різних за жанрами, тематикою, функціональним призначенням. Спільними зусиллями вітчизн. бібліографів-літературознавців вироблялися методологічні засади Б. л., наук. принципи підготовки бібліогр. посібників. Грунтовні праці з різноманіт. проблем теорії, історії, методики радянської Б. л. створили бібліографи-літературознавці І. Бойко, М. Бутрин, П. Баб'як, М. Вальо, Г. Гімельфарб, Л. Гольденберг, М. Гуменюк, О. Дзьобан, І. Корнєйчик, О. Багрій, С. Маслов, М. Плевако, П. Попов, О. Кущ, Ф. Максименко, Ю. Медведєв, Ю. Меженко, М. Мороз, Н. Рева, Ф. Сарана, К. Скокан, В. Шпілевич, М. Ясинський, М. Яшек та ін. Б. л. стала найрозвиненішою галуззю бібліогр. діяльності. Провідні бібліогр. центри республіки — Книжкова палата УРСР ім. Івана Федорова, ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН УРСР і Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника АН УРСР, Держ. респ. б-ка ім. КПРС та ін.

■ Літ.: Библиография художественной литературы и литературоведения. М., 1985; Лауфер Ю. М. Теория и методика советской литературной библиографии. М., 1978; Вальо М. А. Відображення в радянській бібліографії зв'язків української літератури з літературами народів СРСР. К., 1981; Гольденберг Л. І. Бібліографічні джерела українського літературознавства. К., 1977; Гольденберг Л. І. Українська радянська літературна бібліографія. К., 1971; Гуменюк М. П. Українські бібліографи XIX — поч. XX ст. Х., 1969; Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії. Дожовтневий період. Х., 1971; Рева Н. М. Бібліографія української художньої літератури та літературознавства; К., 1979; Рева Н. М., Рева Г. С. Українська література. Теорія, історія та методика викладання. Бібліографічний покажчик. К., 1987.

Л. І. Гольденберг.