видання паралельне

вида́ння паралельне

• видання паралельне

- видання, яке містить однаковий текст двома чи кількома мовами, одна з яких — мова оригіналу, інша (інші) — перекладу. Зразками В. п., що вийшли на Україні, є книги "Слово о полку Ігоревім" (1983, давньорус., укр. і російською мовами), "Вибрані поезії" (1977, укр. і англ.) та "Думи мої" (1987, укр. і груз.) Т. Шевченка, "Вічний революціонер" І. Франка (1979, укр. та ісп.), "Вибрані поезії" (1983, укр. і франц.) та "Лісова пісня" Лесі Українки (1985, укр. і англ.), "Вибрані твори" П. Тичини (1979, укр. і франц.), "Голосіївська осінь" М. Рильського (1985, укр. і рос), "Євгеній Онєгін" О. Пушкіна (1974, рос. та укр.), "Моабітський зошит" М. Джаліля (1986, укр. і татар.), "Поезії" Х. Ботева (1976, укр. і болг.), "Українські прислів'я та приказки" (1978, укр. і нім. мовами). В. п. наз. також два або більше видань з однаковим текстом, які випущені одночасно кількома мовами в однаковому або різному оформленні, напр. кн. Л. Новиченка "Тарас Шевченко — поет, борець, людина" (1982 — 84, укр., рос., англ. і нім. мовами). До В. п. належать і т. з. багатомовні видання. Окремими книжечками такого типу видруковано "Заповіт" Т. Шевченка (3-є вид., 1964, 55 мовами), "Каменярі" І. Франка (1983, 67 перекладів 37 мовами), "Вічний революціонер" (1986, 64 переклади 51 мовою) та ін.