вільний вірш

ві́льний вірш

• вільний вірш

, верлібр (франц. vers libre — вільний вірш) — вірш, який не має наскрізної симетричності будови, не передбачає метра, рими і, нерідко, — поділу на строфи, що структурно наближає його до прози. Термін В. в. вперше вжив франц. письменник Г. Кон у передмові до зб. "Перші вірші" (1884). Існуючі визначення В. в. відбивають різні уявлення про його будову. Важливим засобом організації В. в. є інтонаційно-синтаксичні повтори. До дискусійних належить питання про походження укр. верлібру. Структури, подібні до В. в., є у давній книжній і нар. укр. поезії (голосіннях, обрядових примовляннях тощо). В європ. поезії В. в. (його різні модифікації) розвинувся спочатку в Німеччині (Г. Гейне), згодом у Бельгії (Е. Верхарн) та ін. країнах. Видатним майстром В. в. був У. Уїтмен (США). В Росії В. в. писали А. Фет, М. Кузмін, В. Брюсов, О. Блок, А. Бєлий та ін. Укр. В. в. з'явився на межі 19 і 20 ст. в перекладах Лесі Українки (з Й. В. Гете, Г. Гейне), а також в її віршах ("Ave, regina!", 1896; "Уривки з листа", 1897, та ін.). До форми В. в. звертався І. Франко ("Вольні вірші", 1906). З 10-х pp. 20 ст. верлібром користувався М. Семенко. У 20-і pp., коли В. в. асоціювався з "найреволюційнішою формою", його активно практикували В. Поліщук (найзначніший його практик і теоретик), В. Еллан, І. Кулик, П. Тичина, М. Йогансен, В. Бобинський, В. Мисик та багато ін. Після певної перерви інтерес до В. в. в 60 — 80-і pp. знову посилився. В. в. М. Рильського (цикл "Таємниця осіннього листя") типологічно пов'язаний з В.в. Лесі Українки. І. Драч, Б. Олійник, М. Вінграновський та ін. продовжують традиції ритміки В. в. 20-х pp.

■ Літ.: Якубський Б. Наука віршування. К., 1922; Ковалевський В. Ритмічні засоби українського літературного вірша. Спроба систематики. К., 1960; Тынянов Ю. Проблема стихотворного языка. М., 1965; Сидоренко Г. К., Сулима М. М. Високе мистецтво вірша. "Радянське літературознавство", 1976, № 8; Сидоренко Г. К. Від класичних нормативів до верлібру. К., 1980; Овчаренко О. Русский свободный стих. М., 1984; Гаспаров М. Л. Очерк истории русского стиха. М., 1984; Бунчук Б. І. Початки українського верлібру. "Радянське літературознавство", 1980, № 12.

Н. В. Костенко.