гербовники

гербо́вники

• гербовники

- збірники з малюнками і описами гербів та родоводами їхніх власників. З'явилися в середньовіччі, коли на рицарських турнірах герольди-глашатаї представляли учасників, орієнтуючись тільки на зображення їхніх гербів. Нерідко ці представлення велись у віршовій формі. Один з найраніших Г. — Цюріхський (14 ст.). У Польщі були відомі Г., складені І. Длугошем (15 ст.), В. Папроцьким (16 ст.), С. Окольським та В. Віюк-Кояловичем (17 ст.), К. Несецьким (1728 — 43; 4 томи). В них знайшли відображення і роди укр. шляхти. В Росії Г. з'явилися в кін. 16 — на поч. 17 ст. і особливо поширилися в 17 — 18 ст. Г. є цінним довідковим матеріалом для вивчення давньої л-ри, зокрема геральдичної поезії.

■ Літ.: Лукомский В. К., Модзалевский В. Л. Малороссийский гербовник. СПБ, 1914.

В. П. Колосова.