дактилічна рима

дактилі́чна рима

• дактилічна рима

- співзвуччя останніх трьох складів у віршовому рядку з наголосом на третьому складі від кінця рядка, що має і фонічне, і метричне значення (назва — від дактиля). Напр.: "Засмутилась глуха кропива, /Дихає степ полúнями. / Золотіють соняшні жнива / Над ланами сúніми" (О. Слісаренко). Д. р. використовується в укр. поезії значно рідше, ніж чоловіча й жіноча рими.

В. Л. Смілянська.