декадентство

декаде́нтство

• декадентство

, декаданс (від франц. décadence — занепад)

- заг. назва кризових, занепадницьких явищ у л-рі, мист-ві й культурі кін. 19 — поч. 20 ст., позначених настроями приреченості, індивідуалізму, містики, безнадії, відчуженості від життя, обстоюванням "мистецтва для мистецтва". Риси Д. виявилися в символізмі, акмеїзмі, футуризмі, дадаїзмі, сюрреалізмі, абстракціонізмі та ін. літ.-мистецьких школах, напрямах і течіях, об'єднаних пізніше заг. назвою "модернізм". В л-рі Д. з'явилося у творчості франц. поетів-символістів П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме після поразки Паризької комуни (1871). В Англії декадент. тенденції властиві поезії Д. Россетті, О. Уайльда. в Італії — Г. Д'Аннунціо, Дж. Пасколі, у Німеччині — С. Георге, у Польщі — Я. Каспровича, С. Пшибишевського. в Росії — М. Мінського, Д. Мережковського, З. Гіппіус та ін. Вияви Д. мали місце й на Україні. Мотивами занепадництва пройняті збірки віршів "З теки самовбивці" П. Норманського (1899), "Розсипані перли" В. Пачовського, "Стрічки" Б. Лепкого (обидві — 1901). До декадентських належать окремі вірші й цикли поезій ("Інфанта", "Тіні", "За брамою раю") М. Вороного, який нерідко вдавався до поетичного реквізиту символістів, дбаючи насамперед про розширення версифікаційних можливостей укр. вірша та виведення його на європейські і світові обшири. 1901 у відозві ("Літературно-науковий вістник", кн. 9) та в листах до укр. письменників М. Вороний просив надсилати для задуманого ним альманаху "З-над хмар і з долин" (вийшов 1903 в Одесі) твори, в яких "було б хоч трішки філософії" і основна увага зверталася б "виключно на естетичний бік видання", щоб наблизити його "хоч почасти до новітніх течій". "...Хочемо уникати творів грубо-реалістичних з щоденного життя", "реалізм вважаю складовою частиною штуки, а не її цілістю", — зауважував М. Вороний. С. Єфремов у статтях "В" пошуках нової краси" (1902) і "На мертвій точці" (1904) оголосив відозву М. Вороного маніфестом українського декадансу. Тим часом так не вважали І. Франко, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, І. Нечуй-Левицький, Д. Мордовець, М. Старицький, Б. Грінченко, В. Самійленко, О. Маковей, Н. Кобринська, які надіслали для альманаху свої твори. О. Білецький у передмові до зб. "Поезії" М. Вороного (1929) відзначив, що "в загальному ході літературного розвитку виступ Вороного все ж таки з'являється кроком прогресу", оскільки укр. л-рі "конче потрібно було вирватись із рамок вузького просвітительства".

На поч. 20 ст. у Львові навколо вид-ва "Молода муза" (1906 — 09) та журналів "Світ" (1906 — 07) і "Будучність" (1909 — 10) згуртувалися письменники-"молодомузівці" (В. Бирчак, П. Карманський, Б. Лепкий, О. Луцький, В. Пачовський, С. Твердохліб, С. Чарнецький, М. Яцків), які виступали за "чисте мистецтво", пропагували аполітизм, втечу від реальності "у світ ясних, золотих зір". Проте не всі їхні твори того часу є послідовно декадентськими. Виразні позиції Д. займала група письменників, що об'єдналася навколо київського журн. "Українська хата" (1909 — 14), очолюваного М. Сріблянським (Шаповалом), М. Євшаном, А. Товкачевським. Проти Д. як занепадницького явища виступив І. Франко у вірші "Декадент" (1896), науковій розвідці "Із секретів поетичної творчості" (1898), ін. працях. Д. критикували також Леся Українка, І. Нечуй-Левицький, П. Грабовський, О. Маковей та інші. Слід зазначити, що Д. певною мірою сприяло пошукам л-ри та мист-ва в галузі худож. форми.

■ Літ.: Ленін В. І. Партійна організація і партійна література. В кн.: Ленін В. І. Повне зібрання творів, т. 12. К., 1970; Воровский В. Литературно-критические статьи. М., 1956; Плеханов Г. В. Евангелие от декаданса. В кн.: Плеханов Г. В. Литература и эстетика, т. 2. М., 1958; Горький М. Поль Верлен и декадента. В кн.: Горький М. О литературе. М., 1961; Нечуй-Левицький І. С. Українська декадентщина, В кн.: Нечуй-Левицький І. С. Зібрання творів, т. 10. К., 1968; Каспрук А. Ідейні та естетичні корені українського декадансу. В. кн.: На засадах реалізму і народності. К., 1976; Українка Леся. Два направлення в новейшей итальянской литературе. — Заметки о новейшей польской литературе. В кн.: Українка Леся. Зібрання творів, т. 8. К., 1977; Франко І. Маніфест "Молодої музи". — Привезено зілля з трьох гір на весілля. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 37. К., 1982; Калениченко Н. Л. Українська література кінця XIX — початку XX ст. Напрями, течії. К., 1983; Вервес Г. Д. Поет повертається на Батьківщину (Микола Вороний) "Радянське літературознавство". 1989, № 1.

В. М. Лесин.