детективна література

детекти́вна література

• детективна література

(англ. detective — слідчий, від лат. detego — розкриваю, виявляю)

- художні твори (романи, повісті, оповідання), сюжети яких побудовані на розкритті таємниці, найчастіше пов'язаної зі злочином. Основоположник Д. л. — амер. письменник Е. По (новели "Вбивство на вулиці Морг", 1841; "Таємниця Марі Роже", 1842 — 43). Широку популярність здобули твори В. Коллінза, А. К. Дойля, Г. Честертона, А. Крісті, Ч. Сноу (Англія), Е. Габоріо, Г. Леру, Ж. Сіменона (Франція), Е. Гарднера, Д. Чейза, Дж. Болла (США), Ф. Дюрренматта (Швейцарія). Після 2-ї світової війни в капіталістнч. країнах поширився т. з. чорний роман, у якому смакуються вбивства, жорстокість, еротика.

Становлення детективу як самостійного жанру у вітчизн. л-рі припадає на 20-і pp. 20 ст. Перші рад. твори Д. л. — повість "Лісовий звір" Д. Бузька (1924), романи "Месс-Менд" М. Шагінян (1924), "Гіперболоїд інженера Гаріна" О. Толстого (1925 — 27). Поєднання детектив, елементів з соціально-побут., пригодницькими, пізнавально-мандрівницькими, науково-фантастичними характерне для окремих творів О. Досвітнього, О. Слісаренка, О. Донченка, М. Трублаїні, Ю. Смолича. В 60 — 70-х pp. з'явилися твори з актуальною соціальною проблематикою, гострими сюжетами; в рос. л-рі — А. Адамова, братів А. і Г. Вайнерів, Ю. Семенова та ін.; в укр. л-рі — романи В. Кашина (цикл "Справедливість — моє ремесло"), повісті й оповідання Р. Самбука ("Автограф для слідчого", "Колекція професора Стаха", "Вибух"), І. Кирія ("Сліди під вікнами"), В. Кохана ("Незвичайний злочин"), О. Круковця, В. Тимчука, П. Угляренка, М. Ярмолюка та ін.

Єдиного погляду на типологію жанру Д. л. не вироблено. За тематикою виділяються соціальний, політичний, воєнний і кримінальний детектив; за способом організації сюжету — "чистий", типажний, парадоксальний (інтелектуальний), гротескно-фантастичний; за стильовими ознаками — публіцистичний, психологічний, гумористичний тощо. Детектив тяжіє до динамічної композиції, інформаційної насиченості. Він взаємопов'язаний з пригодницькою літературою, активно запозичує здобутки ін. жанрів і впливає на їхній розвиток.

■ Літ.: Райнов Б. Черный роман. М., 1975; Модестова Н. Комиссар Мэгрэ и его автор. К., 1973; Вулис А. Поэтика детектива. "Новый мир", 1978, № 1; Славинський М. За законами жанру. В кн.: Високе покликання. К., 1978; Славинський М. Рівняння з багатьма невідомими. В кн.: Подорож без кінця. К., 1986.

М. Б. Славинський.