жанри літературно-художньої критики

жа́нри літературно-художньої критики

• жанри літературно-художньої критики

- форми літ.-крит. виступів, що склалися історично. До Ж. л.-х. к. належать проблемна стаття, стаття-огляд, рецензія, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, літературний портрет, передмова, післямова, а також репліка, відкритий лист, анкета, інтерв'ю, діалог, фейлетон, памфлет, пародія, есе, анотація, бібліографічна нотатка. Кожен з цих жанрів становить відносно стійку структурно-змістову цілість, функціональні можливості якої підпорядковані завданню літ.-крит. аналізу і оцінки худож. твору, визначають ступінь громад. впливу крит. виступу.

Систематизація Ж. л.-х. к. здійснюється на основі різних критеріїв. Одні дослідники (В. Ученова) з незначними застереженнями ототожнюють літ.-крит. жанри з публіцистичними. Інші (А. Бочаров), відзначаючи зв'язок критики і публіцистики, розрізняють типологічні групи Ж. л.-х. к. за об'єктом дослідження (твір, автор, літ. процес). Існує й концепція (М. Поляков), за якою жанрову класифікацію в літ. критиці здійснюють відповідно до структурно-композиційного співвідношення літ. явища й соціальної проблематики (інтерпретаційнi, ідеологізовані, полемічні та ін. жанри). Ще одна точка зору полягає в тому, що при визначенні жанрових відмінностей і класифікації Ж. л.-х. к. насамперед враховуються такі чинники, як предмет і засоби аналізу, завдання критика, адресат літ.-крит. виступу. Так, Ю. Бурляй ділить критику на дві, сформовані переважно за зовнішніми ознаками, групи — "закриту" і "відкриту". Крім названих, існує ще ряд змістово-формальних "жанротворних" чинників у галузі літ.-худож. критики: мета крит. виступу, масштаб охоплення худож. явищ, характер інтерпретації, рівень теоретичності та міра суб'єктивності крит. суджень, характер мовно-стилістич. засобів та ін. Важливим є питання про функціональну включеність конкретних жанрових форм у різні жанрово-стильові течії критики — публіцистичну, філос., художньо-есеїстичну та ін. Саме в них один і той же жанр може істотно видозмінюватись, виконувати різні функції.

Система Ж. л.-х. к., як і всяка система жанрів, не має сталої визначеності, однозначної структурної ієрархії. Літ.-крит. функцію можуть виконувати і твори інших літ. видів (напр., полемічні вірші І. Франка і М. Вороного з приводу декадентства на поч. 20 ст.; роман "Дон-Кіхот" М. Сервантеса як твір-пародія). Крім того, постійно відбувається взаємопроникнення Ж. л.-х. к., що зумовлює створення нових жанрових різновидів.

■ Літ.: Егоров Б. Ф. О мастерстве литературной критики. Л., 1980; Бочаров А. Г. Жанры литературно-художественной критики. М., 1982; Брюховецький В. С. Силове поле критики. К., 1984; Бурляй Ю. С. Основи літературно-художньої критики. К., 1985.

В. С. Брюховецький.