жонглерська поезія

жонгле́рська пое́зія

• жонглерська поезія

(франц. jongleur, від лат. joculator — витівник, потішник)

- поезія середньовічної Франції (10 — 13 ст.), створювана жонглерами — мандрівними лицедіями, співцями-музикантами, які вели свій родовід від мандрівних акторів (мімів або гістріонів) Старод. Риму. Жонглери — неодмінні учасники ярмарків, нар. та реліг. свят, вони були носіями, виконавцями, а значною мірою і авторами обробок нар. поезії. В 11 ст. у Ж. п. набуває поширення епічна поезія ("шансон де жест" — пісні про діяння), виникають цикли істор.-героїчних поем, що їх декламували жонглери під акомпанемент арфи або віоли. Найвідоміші поеми — "Пісня про Роланда", "Жести Гарена де Монглана" та ін. Жонглери у Франції, так само як менестрелі в Англії, хуглари в Іспанії, шпільмани в Німеччині, скоморохи на Русі, мандрівні дяки на Україні відіграли важливу роль у формуванні національних європ. літератур.

■ Літ.: Иванов К. А. Трубадуры, труверы и миннезингеры. Пг., 1915; Дживелегов А. К. Народные основи французского театра (жонглеры). В кн.: Ежегодник института истории искусств. М., 1955; Література середніх віків. В кн.: Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторний В. А. Історія зарубіжної літератури. Львів, 1982.

В. І. Ткаченко.