журнал

журна́л

• журнал

(франц. journal, від jour — день)

- періодичне друк. видання, яке містить статті або реферати з різних суспільно-політ., наук., виробничих та ін. питань, літ., публіцист. твори, ілюстрації й фотоматеріали. Ж. розрізняють за періодичністю (щотижневі, двотижневі, щомісячні, двомісячні), змістом (громад.-політ., літ.-худож., пром.-тех., наук., наук.-популярні, наук.-інформ., реферативні, бібліогр., сатир., спорт., астроном., геогр., математ. та ін.) і читацьким призначенням (для жінок, дітей, молоді, лікарів, гірників та ін.). Перші Ж. на Україні вийшли на поч. 19 ст.: "Харьковский Демократ" (1816), "Украинский вестник" (1816 — 19). Відомими були також "Основа", "Киевская старина", "Друг", "Зоря", "Світ" та ін. Розгалужену мережу становить літ.-худож. періодика (див. Літературні журнали).

Літ.: Дем'янчук І. Л. Радянські журнали і організація їх роботи. К., 1958.

В. Г. Пугач.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. журнал — журна́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. журнал — Вісник, (щотижневий) тижневик, (щомісячний) місячник, (щоквартальний) квартальник, (прв. неперіодичний) альманах, фр. публікація. Словник синонімів Караванського
  3. журнал — -у, ч. 1》 Періодичне друковане видання у вигляді книжки. 2》 Книга чи зошит для систематичних записів про що-небудь. || Книга для обліку відвідування та успішності учнів. Журнал-ордер бухг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. журнал — 1. місячник, тижневик 2. записник, звідомник Словник чужослів Павло Штепа
  5. журнал — журна́л (франц. journal, від jour – день) періодичне видання, один з засобів масової інформації і пропаганди, що впливає на громадську думку, формуючи її відповідно до інтересів певних класів і політичних партій. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. журнал — Періодичне (щотижневе, щомісячне, щоквартальне тощо) видання найрізноманітнішої тематики (ск., політичне, жіночої проблематики), зазвичай багато ілюстроване; перші... Універсальний словник-енциклопедія
  7. журнал — ЖУРНА́Л (періодичне друковане видання у вигляді книжки), ЧАСО́ПИС. Він думає про ідею космічного ретранслятора, чиюсь статтю про це він щойно вичитав у журналі (О. Гончар); Починаючи з 1894 р. Франко систематично надсилає Грінченкові часопис "Житє і слово" (з журналу). Словник синонімів української мови
  8. журнал — Журна́л, -ла, в -лі; -на́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. журнал — ЖУРНА́Л, у, ч. 1. Періодичне друковане видання у вигляді книжки. Вчора до мене звернулась редакція одного з нових великих журналів.. з проханням дати їм щось до першої книжки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. журнал — Журнал, -лу м. Журналъ, періодическое изданіе. При універсітеті почав іздаватись журнал «Украинскій Вѣстникъ». К. Гр. Кв. XIV. Словник української мови Грінченка