1. Українська літературна енциклопедія

клімакс

клі́макс

• клімакс

(від грец. κλιμαξ — східці, драбина)

- стилістична фігура (переважно в поезії), яка полягає в групуванні однорідних означень, смислова або емоційна значимість яких поступово посилюється: "Світе мій! / Моя ти зоренько святая! // Моя ти сило молодая // Світи на мене, і огрій, // І оживи моя побите // Убоге серце, неукрите, // Голоднеє" (Т. Шевченко). Подібна фігура, в якій роль означень знижується, наз. антиклімаксом: "Я тихенький, тихенький. Тихіш од трави... // Взагалі я дуже тихенький" (Є. Плужник). К. і антиклімакс посилюють емоційність ліричного переживання. Див. також Градація.

В. П. Іванисенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клімакс — клі́макс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клімакс — Відносно стабільний стан рослинності, який виникає в результаті автогенних і алогенних сукцесій. Термін введено в 1901 р. Г. Уітфордом та Г. Каулсом. Словник термінів з агрофітоценології
  3. клімакс — -у, ч., мед. Те саме, що клімактерій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клімакс — КЛІ́МАКС, у, ч. 1. фізл. Період згасання діяльності статевих і генеративних функцій на тлі вікових змін організму; клімактерій. Впливаючи на нервову систему... Словник української мови у 20 томах
  5. клімакс — клі́макс, клімакте́рій (від грец. κλϊμαξ – драбина, κλιμακτήρ – щабель) перехідний період у житті людини від статевої зрілості до повного припинення функцій статевих залоз. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. клімакс — I остання стадія в ряді послідовних біоценозів (біологічного наступництва), тривалий час існує в постійних кліматичних та едафічних умовах певної геоботанічної місцевості; характер... Універсальний словник-енциклопедія
  7. клімакс — КЛІ́МАКС, у, ч., мед. Те саме, що клімакте́рій. Словник української мови в 11 томах