літературні фонди

літерату́рні фонди

• літературні фонди

- громад. організації при спілках (об'єднаннях) письменників. Осн. завдання — створення необхідних матеріально-побут. умов для життя, творчої праці та відпочинку літераторів. У кол. Рад. Союзі діяв (з 1934) Л. ф. при СП СРСР, який продовжував традиції Товариства для допомоги нужденним літераторам і вченим у Росії (1859 — 1918). Після розпаду СРСР у Москві утв. (1992) Л. ф. при Міжнар. співдружності письменницьких спілок. Має будинки літераторів, творчості, санаторії, поліклініки, книжкові магазини тощо.

Літературний фонд при СП України (Укрлітфонд) протягом 1934 — 91 функціонував як філія Л. ф. при СП СРСР. Після X з'їзду СПУ (квітень 1991), коли укр. респ. письм. орг-ція вийшла зі складу СП СРСР, Укрлітфонд став структурним формуванням Спілки письменників України, набув повноправного статусу. Діяльність Л. ф. спрямовується правлінням; його головою, як правило, є відповідальний секретар СПУ. Поточну роботу здійснює виконавчий апарат на чолі з директором. Фонд має регіональні відділення у Львові, Харкові, Донецьку й Одесі, поліклініку (Київ), пансіонат "Нафтуся" (Трускавець), будинки творчості в Одесі, Ірпіні (Київ. обл.), кілька будинків та клубів літераторів у найбільших містах України, книгарню "Сяйво" в Києві тощо.

■ Літ.: Іскорко-Гнатенко В. В ім'я творчості. "Літературна Україна", 1984, 22 листопада.