марінізм

маріні́зм

• марінізм

(італ. marinismo)

- течія в італ. л-рі 17 ст. (за ім'ям поета Дж. Маріно), що виникла як наслідування мотивів і прийомів поезії пізнього Відродження. Сповідуючи гедоністичні принципи світосприйняття у поєднанні з уявленнями про марність усього сущого й дисгармонійність всесвіту, М. по суті був відгалуженням маньєризму, мав спільні риси з преціозною літературою у Франції, гонгоризмом в Іспанії та евфуїзмом в Англії. Особливу увагу поети-маріністи приділяли худож. формі, широко використовували алегор. образи, вишукані метафори, порівняння, софізми, вдавалися до словесної гри, віртуозного вірша. Найвідоміші представники М. — К. Акілліні, Дж. Преті, Дж. Артале та ін.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me