мезовірш
мезові́рш
• МЕЗОВІРШ
, мезостих (від грец. μέσος — середній, серединний) — вірш, у якому серединні літери рядків складають слово або речення, які можуть читатися згори вниз або знизу вгору. В такий спосіб зашифровувалося ім'я автора чи адресата, відповідь на запитання тощо. В укр. поетиках 17 — 18 ст. М. (як і акростих чи телевірш) відносили до курйозних віршів (див. Курйозне віршування). У "Поетиці" ("Сад поетичний") М. Довгалевського наведено М. лат. мовою.
■ Літ.: Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). К., 1973.
М. М. Сулима.
Джерело:
Українська літературна енциклопедія (A—Н)
на Slovnyk.me