мезовірш

мезові́рш

• МЕЗОВІРШ

, мезостих (від грец. μέσος — середній, серединний) — вірш, у якому серединні літери рядків складають слово або речення, які можуть читатися згори вниз або знизу вгору. В такий спосіб зашифровувалося ім'я автора чи адресата, відповідь на запитання тощо. В укр. поетиках 17 — 18 ст. М. (як і акростих чи телевірш) відносили до курйозних віршів (див. Курйозне віршування). У "Поетиці" ("Сад поетичний") М. Довгалевського наведено М. лат. мовою.

Літ.: Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). К., 1973.

М. М. Сулима.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me