1. Українська літературна енциклопедія

мораліте

мораліте́

• мораліте

(франц. moralité)

- жанр драматургії середньовіччя та епохи Відродження в Зх. Європі 14 — 16 ст.; моралізаторська, повчально-алегор. драма етичного змісту переважно віршованої форми. Виникла у Франції, поширилася в Англії та ін. країнах. Для М. характерні сатир. викриття сусп. вад, уславлення доброчесності й стриманості ("Мораліте про розумного і нерозумного", 1439; "Базельський собор", 1450, Ж. Шателена; "Мораліте про сліпого й паралітика", 1496, А. де ла Віня; "Чотири стихії", 1517, Растелла). В основі мораліте — притчі про неправедне життя. Проповідь христ. моралі зближує М. з містеріями та міраклями, але, на відміну від них, М. будується не за релігійними сюжетами. Осн. персонажі твору, що діють нарівні із звичайними особами, — Церква, Скупість, Єресь, Гордість та ін., які є силами Добра або Зла і змагаються між собою за душу людини. У М. створені численні типи образів-масок, які, переходячи з п'єси в п'єсу, справили вплив на становлення широко відомих нині персонажів світової драматургії (Фальстаф Шекспіра і Гарпагон Мольєра та ін.). Узагальнюючі імена дійових осіб використовуються і в творах укр. авторів (напр., Калитка, Пузир у І. Карпенка-Карого).

В. О. Єршов.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мораліте — мораліте́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мораліте — невідм., с. У середньовічному театрі Західної Європи – жанр повчальної драми з алегоричними дійовими особами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мораліте — МОРАЛІТЕ́, невідм., с. У середньовічному театрі Західної Європи – жанр повчальної драми з алегоричними дійовими особами. Середньовічні мораліте [в епоху Відродження] оживають у нових формах, поділені на п'ять актів, з прологом, епілогом і хором, як в античній драмі (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. мораліте — мораліте́ (франц. moralite) середньовічна п’єса повчального характеру з алегоричними дійовими особами. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мораліте — У середньовіччі — драма, переважно світського змісту, дидактичного або філософського характеру; в алегоричній формі зображала боротьбу сил добра й зла за людську душу. Універсальний словник-енциклопедія
  6. мораліте — Моралі́те (фр.), не відм. (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мораліте — МОРАЛІТЕ́, невідм., с. У середньовічному театрі Західної Європи — жанр повчальної драми з алегоричними дійовими особами. Середньовічні мораліте [в епоху Відродження] оживають у нових формах, поділені на п’ять актів, з прологом, епілогом і хором, як в античній драмі (Від давнини… І, 1960, 156). Словник української мови в 11 томах