мірна мова

мі́рна мова

• мірна мова

- віршована мова, для якої характерне чергування довгих і коротких або наголошених і ненаголошених складів, прискорення і уповільнення, підвищення і пониження темпу й тону при читанні. Напр.:

Василькú у пóлі, василькú у пóлі,   і у тéбе, мúла, василькú з-під вій,   і гаї синіють гéн на виднокóлі,   і синіє щáстя у душі моїй.

(В. Сосюра. "Васильки").

Н. М. Гаєвська.