іонік

іо́нік

• іонік

(від грец. 'ιωνικός — іонічний)

- шестиморна чотирискладова стопа в античному віршуванні. Є два види І.: висхідний, до якого входять два коротких і два довгих склади U U -'- -'-, лат. ionicus a minore), і низхідний — з двох довгих і двох коротких складі (-'- -'- U U лат. ionicus a maiore). І. зустрічаються у творах давньогрец. ліриків Сапфо, Алкея, Анакреонта. Останній уживав диметр акаталектичний (див. Акаталектичний вірш) з висхідних І. Строфи з і. використовувалися в давньогрец. трагедії (Есхіл), комедії (Арістофан); цей розмір запозичили римські поети Плавт, Катулл, Горацій.

В. П. Маслюк.