БОБИР Діодор Миколайович

БОБИ́Р Діодор Миколайович

• БОБИР Діодор Миколайович

[5 (18).VI 1907, Архангельськ — 23.I 1980, Київ]

- укр. рад. письменник і перекладач. Навчався 1925 — 29 в Київ. ін-ті нар. освіти. Учасник Великої Вітчизн. війни. Перекладав твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Грибоєдова, В. Вересаєва, П. Бажова, Л. Толстого, А. Чехова, Г. Гейне, Б. Нушича, В. Тендрякова, О. Прокоф'єва, В. Солоухіна, О. Вампілова та ін. В перекладах Б. вийшли повість "Мій Дагестан" (1978), зб. "Сонети" (1979) Р. Гамзатова (премія ім. М. Т. Рильського, 1980), роман "Вічний поклик" А. Іванова (1974) та ін. Автор віршів, статей і рецензій з питань теорії і практики перекладу, мови перекладу. Написав новий текст лібретто опер "Катерина" (1963, за однойм. поемою Т. Г. Шевченка, муз. М. Аркаса), "На русалчин великдень" (муз. М. Леонтовича і М. Скорика; пост. 1977 Київ. театром опери та балету ім. Т. Г. Шевченка під назвою "Русалчині луки").

♦ Тв.: Люблю і вірю. К., 1983.

■ Літ.: Доценко Л. В оправі щирих почуттів. "Літературна Україна", 1985, 22 серпня.

В. В. Громова.