МОРОЗ Данило Костянтинович

МОРО́З Данило Костянтинович

• МОРОЗ Данило Костянтинович

[псевд. і крипт. — Данило Костянтинович, Д. К. Недоля, Д. Спека, Старий Данило, Д. К. М. — ъ; 23.VIII (4.ІХ) 1841, с Рогізки, тепер Щорс. р-ну Черніг. обл. — 3 (15).І 1894, Тбілісі]

- укр. письменник. Закін. 1864 Київ. ун-т. В 1869 — 76 — на чиновницькій службі у Каліші (тепер Польща), 1877 — 94 — Тифлісі. Писав оповідання, п'єси, нариси. В оповіданні "Безталанна" ("Основа", 1862, № 10), реалістично змалював тяжке становище селян-кріпаків та жорстокість кріпосників. Сусп. настрої молоді, демокр. та просвіт. ідеї часу відбиті у "Записках про університетське життя" ("Киевлянин", 1864, № 12 — 14; у співавт. з В. Антоновичем), п'єсі "Був кінь, та з'їздився" (1864, перше сценічне втілення здійснив 1866 Руський нар. театр у Львові), Автор психол. драми "Неспарована пара", соціально-побут. п'єси "Наймичка" (обидві — 1885). Вірш "Вельможа", надр. 1891 у львів. альм. "Рідний зільник", — переспів поеми "Чати" А. Міцкевича. Опубл. у "Киевской старине" (1883, кн. 1) етногр. нарис "Как справляли черноморцы своё новоселье на Тамани и какие были по сему случаю речи и песни". Написав спогади про М. І. Костомарова ("Киевская старина", 1891, кн. 7) та автобіогр. нарис "Из моего давнопрошедшего" ("Киевская старина", 1895, кн. 5 — 6). Для укр. недільних шкіл вид. підручник "Арихметика, або Щотниця" (1862).

♦ Тв.: Безталанна. В кн.: Антологія українського оповідання, т. 1. К., 1960.

■ Літ.: Ш-рл-в-й І. К. Об обучении грамоте вообще, и об арифметике Д. Мороза. "Основа", 1862, № 8; Грабовський П. Споминка про Данила Мороза. "Зоря", 1896, № 22; Ткач М. То хто ж він, Данило Мороз? "Літературна Україна", 1992, 7 травня.

П. О. Лобас, Р. Я. Пилипчук.