Пелікан
Один з центральних масонських символів, емблема розенкройцерських ступенів Шотландського Статуту (17 – 18°). За легендою, самка пелікана, коли їй нічим нагодувати новонароджених пташенят, розриває собі груди, щоб напоїти їх своєю кров'ю.
Джерело:
Короткий словник вільномулярських назв, термінів і знаків
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пелікан — пеліка́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пелікан — -а, ч. Великий водоплавний птах із довгим гачкуватим дзьобом, яким він ловить рибу, та з еластичним шкірним мішком під нижньою щелепою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пелікан — ПЕЛІКА́Н, а, ч. Великий водоплавний птах з довгим гачкуватим дзьобом, яким він ловить рибу, та з еластичним шкірним мішком під нижньою щелепою. Словник української мови у 20 томах
- пелікан — пеліка́н (грец. ηελεκάν) рід водоплавних птахів ряду пеліканоподібних. Поширені в країнах з помірним і жарким кліматом. Інша назва – баба. Словник іншомовних слів Мельничука
- пелікан — ПЕЛІКА́Н, БА́БА заст. В товаристві двох гусей, Що були мов компаньйонки І в літанні помагали, Пелікан слабий прилинув (Леся Українка); Острів Бабин. Колись на ньому гніздились баби — так називали тоді пеліканів (із журналу). Словник синонімів української мови
- пелікан — Пеліка́н, -на; -ка́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пелікан — ПЕЛІКА́Н, а, ч. Великий водоплавний птах з довгим гачкуватим дзьобом, яким він ловить рибу, та з еластичним шкірним мішком під нижньою щелепою. В товаристві двох гусей, Що були мов компаньйонки І в літанні помагали, Пелікан слабий прилинув (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах