Удова
Удова («діти удови») – одна з метафоричних назв братства масонів. Походить від визначення Майстра Хірама з 1 Книги Царств: «...син однієї удови з коліна Нефалімового...».
Джерело:
Короткий словник вільномулярських назв, термінів і знаків
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удова — удова́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири удови́ Орфографічний словник української мови
- удова — див. вдова Словник синонімів Вусика
- удова — УДОВА́ див. вдова́. Словник української мови у 20 томах
- удова — удовбаний, удовбати, удовбатися, удовбування, удовбувати, удовбуватися, удовенко, удовець, удовж, удовжки, удовий, удовин, удовиний, удовицький, удовиця, удовиченко, удовичий, удовичин, удовичка, удовиччин, удовівна, удовіти див. вдова, вдовбати і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удова — Удова́, -ви́; удо́ви, уді́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- удова — УДОВА, УДОВБАТИ, УДОВБАТИСЯ, УДО́ВБУВАННЯ, УДОВБУВАТИ, УДОВБУВАТИСЯ, УДОВЕНКО, УДОВЕ́ЦЬ, УДОВЖ, УДОВЖКИ, УДОВИЙ, УДОВИН, УДОВИ́НИЙ, УДОВИ́ЦЯ, УДОВИ́ЦЬКИЙ, УДОВИЧЕ́НКО, УДОВИ́ЧИЙ, УДОВИ́ЧКА, УДОВІ́ВНА, УДОВІТИ див. вдова, вдовбати і т. д. Словник української мови в 11 томах
- удова — Удова, -ви ж. Вдова. Борщ без каші вдовець, а каша без борщу вдова. Ном. № 12319. Словник української мови Грінченка