ІЧ-спектроскопія

Инфракрасная спектроскопия, ИК-спектроскопия — infra-red spectroscopy — *Infrarot-Spektroskopie — різновид молекулярної оптичної спектроскопії, оснований на взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням в ІЧ діапазоні: між червоним краєм видимого спектра (хвильове число 14000 см-1) і початком короткохвильового радіодіапазону (20 см-1). ІЧ-спектри виникають при поглинанні ІЧ-випромінення на частотах, що співпадають з деякими власними коливальними і обертальними частотами молекул або з частотами коливань кристаліч. ґратки. ІЧ-спектри отримують за допомогою спектрометрів різних типів, робочий діапазон яких знаходиться в межах т.зв. фундаментальної ІЧ-області (300см-1 — 4000см-1). Найпоширенішим при приготуванні зразків для І.ч.с. є метод, оснований на приготуванні таблеток з КBr. На основі ІЧ-спектрів можна проводити якісний та кількісний аналіз речовини. І.ч.с. дозволяє отримувати спектри речовини у всіх її аґреґатних станах. І.ч.с. відбивання використовується при дослідженні твердих тіл, особливо монокристалів. Для сильнопоглинаючих зразків і поверхневих сполук розроблений т.зв. метод порушеного повного внутрішнього відображення. І.ч.с. застосовується для виявлення і оцінки фаз, вміст яких в руді, г.п. більше 1-5%. І.ч.с. — джерело інформації для вирішення таких питань кристалохімії, як будова складних комплексних аніонів, ізоморфних заміщень у мінералах тощо. Успішно використовується І.ч.с. для вивчення флотаційних реаґентів, міжфазної зони "адгезив-субстрат", ідентифікації і кількісних вимірювань пром. забруднень, аналізу повітря в польових умовах, вивчення реакцій в атмосфері та ін.