ЗАЛІЗИСТИЙ КВАРЦИТ (джеспіліт, таконіт, ітабірит)

Железистый кварцит — ferruginous quartzite, jaspilite, taconite, itabirite — *Eisenquarzit — метаморфічна гірська порода хемогенно-осадового походження, що складається в осн. з кварцу, магнетиту, гематиту, мартиту тощо. З.к. — найбільш поширений член залізисто-крем'янистої формації. При вмісті Fe 25-30% — промислова залізна руда. Розрізняють З.к. тонко- (до 3 мм), середньо- (3-10 мм) і широкосмугові (понад 10 мм). Колір — сірий, червоно-сірий, бурий, іржавий. При мінливому хім. складі сума виходів SiO2, FeO, Fe2O3 складає понад 90%: SiO2 -30-70%, FeO — 5-20%, Fe2O3 — 10-40%. Род. З.к. приурочені до докембрійських щитів і платформ, де вони розташовуються в протяжних синклінальних структурах, разом з інш. осадовими і ефузивними г.п. Ці структури частіше за все мають протерозойський або архейський вік. Питома вага З.к. — 3240-4290 кГ/м3. Міцність на стиск при невеликому вмісті силікатів 370-400 МПа, а при їх вмісті бл. 10% 170-190 МПа. На тер. України З.к. неокисленого типу докембрійських формацій Українського щита утворюють родовища т.зв. бідних (мартитових) руд з вмістом заліза 15-45%. В окисленій зоні при вилуговуванні кварцу виникли багаті руди гематитового складу (46-70% Fe). Родовища, пов’язані з З.к. Криворізького залізорудного басейну і Кремечуцького та Білозерського залізорудних р-нів є основними поставниками залізорудної продукції України. Тонкосмугасту відміну З.к. називають джеспілітом.

Родовища З.к. зосереджені на Кольському півострові (Оленегірське, Кіровоградське, Костамукшське, Міжозерне та ін.), в басейнах КМА (Коробківське, Лебединське, Стойлінське, Михайлівське та ін.), Криворізько-Кременчуцькому (Скелеватське, Інгулецьке, Горішне-Плавнинське, Лавриковське та ін.), у Казахстані (Карсакпайська група), на Далекому сході (Мало-Хінська та Усурійська групи родовищ), залізорудному поясі Лабрадору (Канада), великій групі родовищ в районі верхнього Озера (США), в штатах Мінас-Жейрас (Бразилія), Бахар і Оріса (Індія), у районах Німба (Ліберія, Гвінея) і Тамазімбі (ПАР) в Африці, Хамерслі (Західна Австралія), поклади Аньшанської групи та інших на півночі Китаю, родовища Мусан в КНДР та низка районів в інших державах. Усі найбільші родовища З.к. з запасами руди у мільярди та десятки мільярдів тонн належать до нижньопротерозойських евгеосинклінальних відкладів, що пройшли метаморфізм фації зелених сланців. Головними мінералами З.к. цієї формації є кварц, магнетит, гематит, кумінгоніт, біотит, хлорит, лугові амфіболи та піроксени. Структура кварцитів переважно тонко- і дрібнозерниста, іноді середньозерниста, текстура шарувата та плойчата. Родовища вказаної формації залягають в осадових і, частково, вулканогенно-осадових породах. Вони отримали назву родовищ криворізького типу (або типу оз. Верхнього). Більш глибокі зміни метаморфізму характерні для менш великих родовищ (сотні мільйонів тонн) – Оленегірського, Костамукшського та інших, які залягають в метаморфізованих осадово-вулканогенних породах і належать до так званого ківатинського типу – за однойменною залізорудною формацією у Канаді. Найбільш глибоко метаморфізовані родовища ґранулітової фрації архейського віку створюють невеликі за запасами (десятки, перші сотні мільонів тонн) поклади (Маріупольське, Тараташське та ін.). Структура кварцитів у них крупнозерниста, текстура шарувата та неясно плойчата.