автоматика

Автоматика — automation, automatics, automatic equipment, automated mechanisms, automatic machinary (devices) — *Automatik — 1)Сукупність механізмів і пристроїв, що діють без безпосередньої участі людини. 2) Галузь науки й техніки, що стосується автоматів. Термін А. стосується раннього періоду розвитку досліджень і практичних розробок у галузі автом. регулювання й керування. Зі становленням і швидким розвитком кібернетики в її рамках виділилася кібернетика технічна, до якої складовою частиною і увійшла А. Сьогодні А. — теорія автоматичного управління технічними засобами і керуючими пристроями, дaтчиками, виконавчими механізмами та пристроями, що забезпечують взаємодію людини з обчислювальною технікою (разом з теоретичними і прикладними основами створення та організацією їх функціонування). Вдосконалення технічних засобів автоматики і поширення автоматичних керуючих пристроїв сприяли автоматизації виробництва.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автоматика — автома́тика (від грец. αυτόματος – самодіючий) 1. Сукупність механізмів і пристроїв, що діють без безпосередньої участі людини. 2. Галузь науки й техніки, що стосується автоматів. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. автоматика — автома́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. автоматика — АВТОМА́ТИКА, и, ж. 1. Галузь науки й техніки, що розробляє методи й технічні засоби автоматизації виробничих процесів. Вчені Академії наук УРСР приділяють багато уваги розвитку наукових основ автоматики (Наука.., 1, 1960, 8). Словник української мови в 11 томах
  4. автоматика — -и, ж. 1》 Галузь науки й техніки, що розробляє методи й технічні засоби автоматизації виробничих процесів. 2》 Сукупність механізмів, приладів, що діють автоматично. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. автоматика — АВТОМА́ТИКА, и, ж. 1. Галузь науки й техніки, що розробляє методи й технічні засоби автоматизації виробничих процесів. Автоматика базується на використанні сучасних засобів обчислювальної техніки та наукових методів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. автоматика — рос. автоматика (від грец. automatos — самодіючий) — 1. Сукупність механізмів і пристроїв, які виконують операції, певну роботу без участі людини. 2. Галузь науки й техніки, що стосується автоматів. Eкономічна енциклопедія
  7. автоматика — Наукова дисципліна, яка займається основами теорії та конструкції автоматів; основні галузі а.: автоматичне регулювання, керування складними процесами, автоматичне вимірювання, перетворення та зберігання даних, телемеханіка. Універсальний словник-енциклопедія