акреція

Аккреция — accretion — *Akkretion — процес збільшення розмірів неорганіч. тіла шляхом його нарощування по периферії подрібненою або деформованою, розплавленою, розчиненою речовиною з навколишнього простору. Термін широкого і багатозначного використання. Зокрема А. континенту — розростання континенту шляхом прирощування і речовинно-структурних перетворень кори океаніч. сегментів в кору континентальну. Протилежний А. процес — деструкція (роздроблення континентів на фрагменти) — рівномасштабний функціонально пов'язаний і одночасний процес. Близькі явища спостерігаються в океаніч. сегментах кори. Крім того розрізняють А. літоґенічну — мінеральне новоутворення в осадовій породі, яке зростає від центра зародження до периферії в результаті послідовного додавання ззовні або перерозподілу в навколишній породі конкрецієутворюючої речовини. А. вулканічна — злипання лавових бомб при вулканіч. викидах або нарощування лавових куль на поверхні лавового потоку (напр., аа-лави Гавайських о-вів), при налипанні нових кількостей лави навколо затверділого її уламка. А. водотоку або водоймища природного або штучного — заповнення прир. або штучн. осадами, шламами, мулами, яке веде до його виродження (деградації). Можливе більш широке використання терміна "А." для характеристики деяких явищ у природних або технол. процесах, напр., А. при ґрануляції сипких матеріалів, А. при заповненні мулонакопичувачів, шламовідстійників тощо.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акреція — -ї, ж. 1》 Падіння речовини на зорю (галактику або інше космічне тіло) з навколишнього простору. 2》 У міжнародному праві – природнє прирощення території держави нещодавно утвореними суходільними ділянками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. акреція — акре́ція (лат. accretio, від accresсо – зростаю, збільшуюсь) захоплювання небесним тілом речовини з оточуючого міжпланетного простору, напр. захоплювання Землею метеорної речовини. Словник іншомовних слів Мельничука