аметист

Аметист — amethyst — Amethyst — мінерал класу силікатів, відміна кварцу. Відтінки забарвлення — від голубувато-фіолетового, лавандово-синього до пурпурно-темного. В Україні є на Волині та в Криворізькому і Донецькому басейнах. Напівдорогоцінний камінь. Розрізняють А. західний (власне аметист), А. літіїстий (сподумен), А. саксонський (апатит), А. східний (корунд) та ін. В укр. наук. літературі вперше описаний в лекції "Про камені та геми" Ф.Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705-1709 рр.).

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аметист — амети́ст 1 іменник чоловічого роду окремий кристал амети́ст 2 іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  2. аметист — -у, ч. Коштовний камінь – різновид кварцу фіолетового чи блакитнувато-фіолетового кольору, що використовується для ювелірних і художніх виробів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аметист — АМЕТИ́СТ, ч. 1. род. у. Мінерал фіолетового або блакитнувато-фіолетового кольору; різновид кварцу. Аметист зустрічається в гранітних пегматитах, у кварцових жилах, у вулканічних породах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. аметист — амети́ст (від грец. αμέθυστος – неп’янкий) мінерал класу силікатів, прозорий фіолетовий різновид кварцу. Дорогоцінний камінь. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аметист — Мінерал, фіолетовий різновид кварцу; напівдорогоцінний камінь. Універсальний словник-енциклопедія
  6. аметист — Амети́ст, -та; -ти́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. аметист — АМЕТИ́СТ, у, ч. Коштовний камінь — різновид кварцу фіолетового або блакитнувато-фіолетового кольору, що використовується для ювелірних і художніх виробів. Забарвлений у різні відтінки фіолетового кольору [кварц] має назву аметисту (Курс заг. геол. Словник української мови в 11 томах