ареометр
Ареометр — hydrometer — *Aräometer – прилад (статичний густиномір) для вимірювання густини рідин за виштовхувальною силою, яка діє на тіло, що частково або повністю занурене в рідину, і яка зрівноважена вагою тіла та (чи) грузилами відомої маси. А. оснований на законі Архімеда. Застосовують А. постійної маси (денсиметр) і А. постійного об’єму. Останні можна застосовувати для вимірювання густини твердого тіла (за об’ємом витісненої рідини і масою тіла).
Джерело:
Гірничий енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ареометр — арео́ме́тр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ареометр — -а, ч., фіз. Прилад для визначення густини й питомої ваги рідини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ареометр — АРЕО́МЕТР, а, ч. Прилад для визначення густини й питомої ваги рідини. Питому вагу молока визначають за допомогою молочного ареометра (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- ареометр — арео́метр (від грец. αραιός – рідкий і ...метр) прилад для вимірювання густини рідин. Серед А. розрізняють лактометри, спиртометри тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- ареометр — Прилад для вимірювання густини рідини або концентрації розчину; закрита трубка (з шкалою), один кінець якої заповнений свинцевим шротом; робота а. базується на законі Архімеда. Універсальний словник-енциклопедія
- ареометр — Арео́метр, -тра; -три, -трів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ареометр — АРЕОМЕ́ТР, а, ч., фіз. Прилад для визначення густини й питомої ваги рідини. Питому вагу молока визначають з допомогою молочного ареометра (Колг. енц., II, 1956, 80). Словник української мови в 11 томах