базальт

Базальт — basalt, basaltic rocks — Basalt — виливна кайнотипна основна гірська порода. Текстура масивна чи пориста. Забарвлення Б. від темного до чорного. Ефузивний аналог габро. Складається г.ч. з основного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури Б. — інтерсертальна, афірова, рідше — гіалопілітова. В залежності від крупності зерна розрізняють: найбільш грубозернистий – долерит, дрібнозернистий — анамезит, тонкозернистий – власне Б. Палеотипні аналоги Б. — діабази. Густина Б. — 2,52-2,97. Середній хім. склад Б. по Р. Делі (%): SiO2 — 49,06; ТіО2 — 1,36; Аl2О3 — 15,70; Fе2О3 — 5,38; FeO — 6,37; MgO — 6,17; CaO — 8,95; Na2О — 3,11; K2О — 1,52; MnO — 0,31; P2O5 — 0,45; Н2О — 1,62. Вміст SiO2 в Б. коливається від 44 до 53,5%. За хім. і мінеральним складом виділяють такі Б.: олівінові ненасичені кремнеземом (SiO2 біля 45%) і безолівінові (SiO2 біля 50%) толеїтові Б. Фізико-механічні властивості Б. дуже різні, що пояснюється різною їх пористістю. Толеїтові Б. займають обширні площі на платформах (траппові формації Сибіру, Півд. Америки, Індії). З породами траппової формації пов'язані родов. руд заліза, нікелю, платини, ісландського шпату (Сибір). В мигдалевокам’яних базальтових порфіритах р-ну Beрхнього озера в США відомі род. самородної міді. Род. Б. зосереджені у Вірменії, Схід. Сибіру, на Дал. Сході. Базальтові покривала у східн. р-нах США утворюють великі род. в шт. Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Коннектікут. В Україні базальт поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях. Будівельний матеріал, сировина для кам’яного литва.